БАЛЯНДРА́СИТИ, а́шу, а́сиш, недок., розм. Те саме, що Баляндра́си точи́ти (див. баляндра́си). Ті [парубки] було зійдуться на вечорниці.. та як стануть баляндрасить, то й мертвий би розреготався… (Стор., І, 1957, 101); Він [Тимко] був зайнятий своїми думками і навіть не чув, про що баляндрасить Марко (Тют., Вир, 1964, 481).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 98.