БАСИ́ЛО, а, ч. і с., розм. Дуже гучний, сильний бас. — Куди ви, Пилипе Митрофановичу, тягнете? Раді, що басилом бог нагородив, то готові весь хор заглушити? (Збан., Переджнив’я, 1960, 409).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 109.