БАСМА́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до басма́ч. Разом з частинами Червоної Армії трудовий народ вщент розгромив басмацькі зграї (Ком. Укр., 2, 1966, 71); — Ар’єргард басмацький, — промайнуло в голові, й міцніше стис [Саїд] гвинтівку (Ле, Міжгір’я, 1953, 368).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 109.