БАТАЛЕ́Р, а, ч. У морському флоті — особа старшинського командного складу, обов’язком якої є харчове й речове постачання. Він [адмірал] ясно уявив собі бойовий двотрубний корабель, на якому служив боцманом, а Остап Богучар — баталером (Кучер, Чорноморці, 1956, 22).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 110.