БАТРА́ЦТВО, а, с.
1. Те саме, що батракува́ння. — Сашко! Коли виростеш, не знатимеш ти вже ні жандармів, ні батрацтва, ні злиднів! (Гончар, Таврія.., 1957, 571).
2. Збірн. до батра́к. Молоде батрацтво починає бачити в КСМ свого захисника (КПУ в резол. і рішен.., 1958, 201).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 112.