БАЦИЛОНОСІ́Й, я́, ч. Людина (тварина), в органах якої знаходяться збудники заразних хвороб, не викликаючи в неї захворювання. Людей, які після повного клінічного одужання продовжують носити в собі і виділяти в навколишнє середовище хвороботворні мікроби, називають бацилоносіями (Підручник дезинф., 1953, 42).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 114.