БА́ЯТИ, ба́ю, ба́єш, недок., перех., фольк. Говорити, розповідати. Що говорять, то й виговорять. — Що бають, то й вибають (Номис, 1864, № 7810); Якби нам хата тепла та люди добрі, казали б ми казку, баяли байку до самого світу (Л. Укр., V, 1956, 200); Омелько заходився казку баяти (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 528).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 116.