БДЖОЛОЇ́ДКА, и, ж. Пташка з яскравим забарвленням і довгим, трохи зігнутим донизу дзьобом, яка живиться переважно бджолами. Живуть бджолоїдки в норах по урвищах, а живляться різними комахами, особливо бджолами, яких ловлять на льоту (Бджільн., 1956, 72).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 117.