БДЖОЛЯНИ́Й, а́, е́. Прикм. до бджола́. Вони [жінки] збилися круг візка, як чорний бджоляний рій (Коцюб., II, 1955, 404); Бджоляна матка; // Признач. для бджіл. В сільраді загуло, зашуміло, мов у бджоляному вуликові (Кир., Вибр., 1960, 336).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 117.