БЕДРА́ТИЙ, а, е, рідко. Який має широкі, міцні бедра. Ідуть воли дорогою та все бедратії (Сл. Гр.); Лінивою, тихою ходою чвалають круторогі бедраті воли (Коцюб., І, 1955, 180).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 118.