Що oзначає слово - "безвольний"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


БЕЗВО́ЛЬНИЙ, БЕЗВІ́ЛЬНИЙ, а, е. Який не має волі, не здатний самостійно щось зробити, вирішити. Ніхто не мучив мене так, як один мій шкільний товариш, безвольний до краю (Л. Укр., III, 1952, 687); Може, йому [батькові], такому вольовому, такому енергійному, й подобалося таке полохливе, безвільне створіння, як наша мама? (Вільде, Сестри.., 1958, 100); // Який виражає брак волі, нерішучість. Жест був непевний, безвольний (Руд., Вітер.., 1958, 312); // Млявий, розслаблений (про тіло, його частини). Якась жінка почала втискати свічку в безвільні пальці правої руки Фросини (Стельмах, Хліб.., 1959, 174).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 122.