БЕЗДЕФЕ́КТНИЙ, а, е. Який не дає, не має дефектів, браку. Дедалі вагомішу віддачу дає застосування системи бездефектного виготовлення продукції (Веч. Київ, 18.ХІІ 1968, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 669.