БЕЗДО́ГЛЯДНИЙ, а, е. Позбавлений догляду. — Моя дочка добре відпочиває [в піонерському таборі].., ми з чоловіком можемо спокійно працювати, бо знаємо, що вона не бездоглядна (Рад. Укр., 25. VI 1959, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 126.