БЕЗДУ́МСТВО, а, с., рідко. Те саме, що безду́мність. Знову тільки якийсь шум, бездумство, порожнеча й сухість в мозкові (Епік, Тв., 1958, 379).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 127.