БЕЗКА́РНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до безка́рний. Горбулін кинувся в атаку, вже зовсім переконавшись у безкарності своїх промахів, не думаючи про силу супротивника (Собко, Звич. життя, 1957, 163).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 130.