БЕЗКВІТКО́ВИЙ, а, е. Який не має квіток (про спорові рослини); // у знач. ім. безквітко́ві, вих, мн. Родина спорових рослин, які не дають квіток.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 130.