БЕЗКО́ЛІРНІСТЬ, ності, ж. Якість за знач. безко́лірний. Перше, що вражало при погляді на тіла — це їхня дивовижна, незвичайна блідість, безколірність (Смолич, І, 1958, 159).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 130.