БЕЗКОМПРОМІ́СНІСТЬ, ності, ж. Властивість і якість за знач. безкомпромі́сний. — О, ця принциповість, ця безкомпромісність юності! (Дмит., Обпалені.., 1962, 195); Безкомпромісність перед лицем складних життєвих питань і в сутичках з ідейним ворогом є певною ознакою соціалістичного реалізму (Криж., М. Рильський, 1960, 167).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 131.