БЕЗЛЮ́ДНІТИ, іє, недок., рідко. Ставати, робитися безлюдним. Пустіє, безлюдніє вулиця (Гончар, Людина.., 1960, 52).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 134.