БЕЗМИЛОСЕ́РДНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що немилосе́рдний; безжалісний.* Образно. У смутку й журбі дні проходили ще легше, але ніч була безмилосердна (Кобр., Вибр., 1954, 39).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 134.