БЕЗМІ́РНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до безмі́рний. — І що нам смерть? Прожитого безмірність Ніяка смерть не в силі нам узять (Фр., XI, 1952, 249); Він [народ] знав давно, що наших сил безмірність В серцях мужицьких глибоко захована. (Забашта, Вибр., 1958, 43).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 135.