БЕЗПА́ЛИЙ, а, е. Який не має пальця або пальців, утратив палець (пальці). — Ось, — показав фельдфебель безпалу ліву руку, — бачив, як одчесало? (Загреб., Європа 45, 1959, 77).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 137.