БЕЗПА́М’ЯТНО. Присл. до безпа́м’ятний 1. — Він такий бистрий і палкий, він так гаряче і безпам’ятно любить мене (Фр., V, 1951, 445).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 137.