БЕЗПЛА́НОВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до безпла́новий. Він [Фур’є] плямував конкуренцію, безплановість і безладність виробництва при капіталізмі (Нова іст., 1956, 120).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 139.