БЕЗРЕЗУЛЬТА́ТНИЙ, а, е. Який не дає бажаних наслідків, результатів. Гордій зовсім не бажав безрезультатного клопоту (Гр., II, 1963, 134); Безрезультатними виявились.. досліди з додаванням до випарюваної сечі невеликих кількостей азотної кислоти (Фізіол. ж., VII, 1, 1961, 13).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 143.