БЕЗРОЗСА́ДНИЙ, а, е, с. г. Який здійснюється без розсади. На півдні України їх [помідори] культивують також і безрозсадним способом, висіваючи насіння в грунт (Колг. енц., II, 1956, 346); Колгосп впроваджує вигідне, перспективне масштабністю безрозсадне вирощування капусти, огірків (Рад. Укр., 19.VIІ 1961, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 144.