БЕЗРОЗСУ́ДНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до безрозсу́дний. З верболозу піднявся сполоханий крижень. Жучок, зухвало гавкаючи, побіг за ним, але швидко повернувся, зрозумівши, мабуть, усю безрозсудність переслідування (Мокр., Острів.., 1961, 19).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 144.