БЕЗРОЗУ́МНІСТЬ, ності, ж., рідко. Абстр. ім. до безрозу́мний. Досада справедлива на твою безрозумність пече мені душу (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 253).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 145.