БЕЗСТРА́ШНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до безстра́шний. Зовні Артем лишався спокійним. Навіть у голосі його почувалися спокій, сила, безстрашність (Шиян, Гроза.., 1956, 140); Не відступлять [сили народу], о ні! В них безстрашність сама. Не злякає їх голод, арешти й тюрма (Тич., II, 1957, 286).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 148.