БЕЗІДЕ́ЙНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до безіде́йний. Я знов удома. Знов та сама одноманітність, "старосвітськість",.. та сама (чи не) безідейність, все те саме (Коб., III, 1956, 100); Радянські люди не терплять сірості, безідейності, фальші і ставлять високі вимоги до творчості наших письменників (Літ. газ., 12.II 1953, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 130.