БЕЛЕТРИ́СТИКА, и, ж. Художня література, переважно романи, повісті та оповідання. Либонь цар повелів: белетристику пропускати без запинки (Мирний, V, 1955, 379); У творах історичного характеру правда повинна бути фактична; в белетристиці, де пригоди вигадані, вона заміняється логічною правдою (Про мист. театру, 1954, 74).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 155.