БЕ́РМА, и, ж., спец. Горизонтальна ділянка для укріплення схилів. Якщо висота греблі понад 10 м, то для більше ї стійкості укосів влаштовують горизонтальні площадки — берми різної ширини (Довідник сіль. будівельника, 1956, 26); В бетонному каналі ще котилися могутні хвилі, мало не переливаючись на берми (Ле, Міжгір’я, 1953, 282).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 162.