БЕТОНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до бетонува́ти; // у знач. прикм. Посеред двору красувався широкий бетонований басейн для купання (Руд., Вітер.., 1958, 173).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 163.