БЕТОНУВА́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до бетонува́льник. [Пронашка:] Дівчина.. організувала бригаду бетонувальниць із кращих дівчат нашого будівництва (Мик., І, 1957, 206).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 163.