БИЛИ́НОНЬКА, и, ж. Пестл. до били́нка. Хочу к серцю.. Я притиснуть билиноньку кожну (Забашта, Вибр., 1958, 173); * У порівн. Отака моя доля! Все я сама та сама, як билинонька у полі (Н.-Лев., II, 1956, 162).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 165.