Бистриця, ці, ж.
1) Быстрый и шумный потокъ. Желех.
2) Названіе многихъ рѣкъ. Желех.
3) Порода длинныхъ сливъ. Вх. Лем. 391.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 57.
Що oзначає слово - "бистриця"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.