БИСТРОКРИ́ЛИЙ, а, е. Який швидко літає. Немов чайки ті бистрокрилі, човни у синю даль пливуть (Тер., Щедра земля, 1956, 80); Бистрокрилі літаки летять без перешкоди в усі міста (Забіла, Промені, 1951, 81).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 167.