БЛІ́ДІСТЬ, дості, ж. Абстр. ім. до бліди́й 1-3. Лице облила блідість, тонкі губи.. тремтіли нервово (Фр., VII, 1951, 116); Він підійшов до матері, і йому впала в очі страшна блідість її худого обличчя (А.-Дав., За ширмою, 1963, 134).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 201.