Бліх, ха, м.
1) Бѣленіе (полотна и пр.). Вх. Лем. 392.
2) Бѣлильня. Желех. Мали сад заводить за старим бліхом. КС. 1884. ѴІІІ. 723.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 75.
Що oзначає слово - "бліх"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.