БОГЕ́МА, и, ж.
1. збірн. У буржуазних країнах — матеріально незабезпечені люди з інтелігенції, переважно актори, музиканти, художники, що живуть легковажно, безладно. В п’єсі "Житейське море" опукло.. показаний побут театральної богеми, куди потрапляє Іван Барильченко (Рильський, III, 1955, 286).
2. перен. Безладність, неорганізованість у побуті представників такої інтелігенції.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 208.