БОЛЯ́ЩИЙ, а, е, заст. Хворий. Вона.. буде поміччю і для болящої Мотрі (Мирний, IV, 1955, 209); // у знач. ім. боля́щий, щого, ч.; боля́ща, щої, ж. Той (та), хто хворіє; хвора людина. Не помогла [Наталя] болящому, Бо не допустили. (Шевч., І, 1951, 373).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 216.