БОНДАРИ́ХА, и, ж., розм. Жінка бондаря. Бондариха ходила у місто на звідини (Козл., Ю. Крук, 1957, 528).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 216.
Що oзначає слово - "бондариха"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.