БОНІТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Оцінювати племінні якості сільськогосподарських тварин для встановлення їх породності і визначення господарського використання. На племінних фермах відлучених ягнят зважують і бонітують (Колг. енц., І, 1956, 122).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 217.