Що oзначає слово - "бордюг"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


Бордюг, га и бордюх, ха, м.

1) Кожа, снятая цѣлою съ козы (или теленка), выдѣланная, завязанная въ тѣхъ мѣстахъ, гдѣ были ноги и хвостъ, а въ томъ мѣстѣ, гдѣ была голова, стягиваемая ремешкомъ, — служитъ какъ мѣшокъ. Бордюх повний муки. Шух. I. 84. Вх. Зн. 4. См. Бурдюг. Облупив (козу) бордюгом і дав їму шкуру. Гн. II. 222.

2) = Кендюх 3) Мочевой пузырь у животныхъ. Камен. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 86.