Бори́са й Глі́ба (Бори́сів) день— за церковним календарем, відзначається два рази на рік (2/15 травня і 24 липня/6 серпня) як день перших руських святих, яких убив Святополк (Окаянний); весняний день у народі здавна називають Солов’їним, тому що з цього часу починають співати солов’ї (гадають, що птах співає, поки ячмінь колоса не викидає); вважається, — «якщо соловей співає всю ніч — буде сонячний день»; «якщо соловей заспівав на голі дерева, то буде неврожай на садовину»; «якщо солов’я почуєш раніше зозулі, щасливо проведеш літо»; хлібороби знали, — «соловей заспівав, можна починати сіяти», тому казали: «Борис та Гліб сіють хліб»; літній день у народному побуті пов’язаний зі жнивами, тому казали: «Борис та Гліб — поспів [достиг] хліб», тому цей день називають ще Хлібником. Борис — за соху берись (приказка); Борис і Гліб — сіють ранній хліб (приказка); На Бориса і Гліба — найпізніша сівба (народний календар).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 50.