БОРОВИ́К, а́, ч. Білий гриб. Як загадав боровик. На всі гриби полковник (Чуб., V, 1874, 1182); Хіба ж не любий час такий На спаді літа, вже під осінь, Коли у вереску між сосен Почнуть рости боровики? (Рильський, Урожай, 1950, 137).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 218.