БОРОДА́Й, ая́, ч., розм., рідко. Те саме, що борода́нь. Це був вищий від усіх на голову чорний бородай (Смолич, II, 1958, 35).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 219.