БОРСУЧИ́ЩЕ, а, ч. і с. Збільш. до борсу́к. — Перед тим, як заснути на зиму, він вештається по лісу, — розповідав пошепки лісничий, — жирує борсучище (Донч., IV, 1957, 50).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 221.