БОЧКОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до бо́чка1. Бочкова тара; // Який зберігається в бочці. Бочкова олія (Сл. Гр.); Андрій наспіх випив кухоль пінявого бочкового пива (Дмит., Наречена, 1959, 243).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 224.