БОЯЗЛИ́ВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що боязки́й. Чи се ж вона [Олеся]? Стоїть якась постара, замучена молодиця, печаловита, боязлива… (Вовчок, І, 1955, 30); Лояльні галичани, боязливі, залякані, одвернулись від нього [І. Франка] (Коцюб., III, 1956, 33); Уляна крадькома переводила свій боязливий погляд.. на його [Федора] (Мирний, І, 1954, 307).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 224.